Громадський активіст
БЛОГИ
Більшість туристів прилітає в Непал тільки для того, щоб потім піднятися на Еверест або "навирішувати" собі доступ до Тибету (якщо, звичайно, взагалі прилітає). Олена Сатарова провела місяць в гірській країні не зробивши ні того, ні іншого, інформують Патріоти України.
Якщо ви в Непалі, то ви вже в горах. Плюс-мінус рівнинну місцевість можна знайти тільки на півдні, на кордоні з Індією, решта - гори більше, гори трохи менше і гори середньої висоти. Але давайте про все по черзі.
У листопаді я перший раз у своєму житті вирушила зимувати в Таїланді. До нового року мені вдавалося щасливо там жити та працювати. Але потім я раптово закрила ноутбук, з'їхала з чудо-будиночка на острові Самуї й почала кататися по Таїланду без мети та розуміння "хто ми, навіщо ми та куди ми йдемо".
А 200 останніх доларів готівкою вистачить, щоб купити візу на місяць (40 $ за 30 днів - і ніяких довідок з банків) і ... там подивимося.
Скажу відразу, в Непалі дійсно все дуже дешево. Саме дороге блюдо в самому туристичному місці буде коштувати гривень 40. А так - я перший час обідала в місці, де чай з молоком, коржі, рис, каррі обходилися в 100 непальських рупій (близько 30 гривень).
Непальці не дурні, розуміють, що для "білих людей" їх ціни копійчані. Білі люди, у свою чергу, дійсно не паряться і їздять тільки на таксі, їдять тільки в ресторанах в центрі та особливо по місту не гуляють. Так тільки, по храмах, в які їм дозволять увійти.
У Катманду немає проблем з пошуком готелю або хостелу. Я скористалася сайтом hostels.com і знайшла собі пристойний хостел за 100 грн на добу зі сніданком (в гривнях недешево, в доларах - самі розумієте). Наступного ж ранку виявилося, що в цьому хостелі живуть, крім мене, всього лише двоє людей. І обидва ці людини - з Києва.
Київ - це добре, але хотілося б все-таки якогось місцевого Ханумана в друзі, щоб пояснив, що до чого тут насправді. Чому всюди школи творчого розвитку Монтессорі, а сміття уздовж доріг стільки, що можна будувати замки? Чому всередині будинків холодніше, ніж зовні, а розетки працюють годин 5 на добу? Чому торговець мандаринами знає англійську як професор університету, а водії автобусів ні бельмеса взагалі? І чому, врешті-решт, уздовж дороги від аеропорту немає ніяких покажчиків англійською? Та й в центрі теж немає.
З Рохамом з Лалітпура (сусіднім з Катманду містом, що самі місцеві вважають районом Катманду) ми домовилися зустрітися біля Храму Мавп (Monkey Temple). Рохам виявився людиною серйозною - в окулярах і на байку.
Пізніше Рохам втирав мені, що з касти брахманів, а коли я відмовлялася вірити, нагадував, що у нього взагалі-то айфон і, знову ж таки, байк!
"У Непалі не так багато людей мають свій мотоцикл, - повчав мене випускник непальської бізнес-школи. - Непал - дуже красива країна, але дуже бідна".
І в цьому прав брахман! Природа у країни божевільна - хоч на півночі, ближче до Тибету, хоч в центральних районах, де розташований Катманду. Гімалаї, як не крути, енергетика валить з ніг.
Але місцевих з ніг валить не тільки це. Поки я жила з Рохамом і його братом в Лалітпурі, народ в Катманду щосили бастував. Я з подивом дізналася, що ще якихось 20 років тому Непал був монархією. Республікою він став з 2007 році, чому передував масовий терор маоїстів; Громадянська війна; божевілля принца, який розстріляв всю родину і застрелився сам; авторитарна політика нового короля; союз провідних політичних партій з маоїстами; і, нарешті, проголошення королівства демократичної федеративною республікою. Останній король Непалу досі живий, але його більше не вважають інкарнацією бога Вішну.
Індія і Китай з радістю підтримують чинний порядок речей, тому що їм Непал якраз і вигідний як "тіньова зона" - бідної, дикої та готової на все заради ста доларів. Нічого не нагадує?
Але це я щось зовсім відвернулася. Мова ж не про це, а про те, що живучи в будинку з непальцами, я навчилася готувати непалське каррі. І взагалі - дізналася, як закочувати ситні вечері з нічого. Безцінне вміння для українця.
Коли кулінарна школа була повністю пройдена, я вирушила в Покхара, щоб півтора тижня займатися тільки йогою і пробіжками. Індія Індією, а Непал - це теж країна, в якій понад 70 відсотків населення індуси, так що тут аж кишить гуру, готовими передати знання.
Я вирішила залишити інтернет-гуру причесаним європейцям і зайнятися своїм тілом самій. Йогу практикую вже близько трьох років, тому потрібно було просто знайти місце, де голова сама попроситься торкнутися землі, а ноги - неба. Покхара виявилася саме таким місцем. Точніше, не сама Покхара, а маленьке "Селище щастя" (так і називається) поруч.
Хто не індуїст в Непалі, той, звичайно, буддист. Інакше і бути не може, адже на півночі - Тибет, а на півдні - селище, в якому народився сам Будда. Лумбіні називається.
Раз я вже вмію готувати та стояти на голові, саме час для медитації. Такими словами я собі заспокоювала перші дні в монастирі М'янми на території Лумбіні, в якому проходила віппассану.
Там я познайомилася з дівчинкою, яка організовує волонтерські програми. Тільки не ті, де заплатите 500 доларів і щипати діток за щічки, а справжні.
Як проходила медитаційні практики розповідати не буду, скажу лише, що коли вийшла з храму, то зрозуміла, що спілкуватися можна і не знаючи мови. Наприклад, за допомогою інтонацій. Цей нове уміння допомогло мені більше не боятися сісти не в той автобус.
А щоб вивчити мову - досить слухати, як кажуть ченці. Такій чистій й інтонаційно вивіреній англійській, як у них, позаздрить навіть англієць.
За тиждень до Великодня, також у неділю, віруючі йдуть до церкви святити гілочки верби і приносять їх додому для захисту оселі, родинного добробуту та здоров'я рідних. Цей день називають Входом Господнім у Єрусалим, Вербною неділею, "шутковою" або "кві...
Кривавий диктатор відкрито збрехав, що хрещення Русі нібито стало відправною точкою розвитку російської державності "забувши", що під час хрещення Русі в Києві в 988 році не існувало навіть Москви. Глава Кремля 28 липня 2018 року заявив, що хрещення Ру...
