У Меджибожі взялися за розвиток такого напрямку як апітерапія. Перший будиночок з бджолами для відпочинку та відновлення здоров’я виготовив отець Петро Леськів, настоятель Свято-Миколаївської Замкової церкви. У планах – створити апітерапевтичний комплекс та об’єднати бджолярів громади, аби пропонувати туристам, які відвідують селище, продукти бджільництва.
Ще півтора року тому, зізнається Петро Леськів, про бджіл знав тільки й того, що будь-яка пересічна людина, – не більше. Хоча бажання мати пасіку, каже, було давно. Втім, острах, що бджола може й ужалити, і як на це організм реагуватиме, був, звісно ж.
«Однак, бажання пересилило вагання. Перевіряв, якось, відвідуючи пасіку, яка буде реакція на укуси. Але бджоли не кусали мене. То довелося руку встромити до вулика, аби таки котрась з них вжалила, щоб зрозуміти як організм відреагує», - пригадує отець Петро.
Понад рік тому при нагоді чоловік таки придбав невеличку пасіку з десяти вуликів. Не знав тоді, що так сильно його захопить і припаде до душі ця справа, бо не мав ні практики, ні необхідного досвіду. Але знань набиратися, зізнається, виявилося цікаво: спілкувався із досвідченими пасічниками, цікавився їхньою практикою та й, каже, у самих бджіл вчився.
Прислухатися до них, впевнений, не зайве. От наприклад, меду цього року ще не викачував.
«Хоч бджоли навесні наносили квіткового меду, однак я вирішив у них його не забирати, бо погода надалі була несприятливою. Залишив, щоб мали чим годуватися. У нас така своєрідна взаємодопомога», - пояснює бджоляр.
Згодом, каже отець Петро, зацікавився таким напрямком як апітерапія. Бо впевнений, що усі продукти бджільництва, від меду - до перги, прополісу, пилку, підмору, мають свою користь. А згодом змайстрував і свою першу апіхатину. Усе – від дерев’яних конструкцій – до матраців з лісових трав – діло його рук та дружини Ірини, яка підтримує справу чоловіка. Отець Петро вже не один рік професійно займається різьбою по дереву та виготовляє меблі, тож виготовити будиночок, каже, виявилося не надто складно. Його дерев’яні коники, до речі, є однією з улюблених атракцій серед дітей, які відвідують Меджибізьку фортецю.
У такому будиночку дві лежанки. Під кожною - по чотири вулики. Медовий аромат з вулика доноситься всередину через спеціальні отвори і злегка відчувається вібрація бджіл.
«Вона відповідає вібрації здорового організму. Тож, відпочиваючи у такому будиночку, тіло людини налаштовується на здорову хвилю. Користуватися будиночком можна з квітня і до вересня, коли бджілки працюють», - каже отець Петро.
Зізнається, що відновлювальну силу бджолотерапії перевірила на собі уся родина: кілька сеансів годинного сну в апібудинку нормалізують тиск, заспокоюють нервову систему, додають бадьорості, енергії та знімають втому.
У майбутньому отець Петро мріє створити невеличкий апітерапевтичний комплекс та об’єднати бджолярів громади, аби пропонувати туристам, які відвідують Меджибіж, продукти бджільництва. Наразі разом з дружиною вони вивчають, як на основі бджолиних продуктів виготовляти мазі та настоянки. Каже, якщо Бог дав життя, то треба його прожити по-совісті: не лише про себе дбати, а й для людей щось корисного зробити.
