Науковці виявили 14 надавніших пород собак, чий генотип майже не відрізняється від вовчого (фото)

В даний час кінологам відомо про 400 порід собак найрізноманітніших забарвлень і розмірів, а також ступеня волохатості, але лише кілька з них їх сформувалися в стародавні часи, інформують Патріоти України. Вчені провели наймасштабніше дослідження і встановили, що собаки 14 порід сформувалися набагато раніше за всіх інших.

Фахівці провели ретельний аналіз ДНК собак всіх порід, і він показав, що генотип найдавніших тварин найменше відрізнявся від вовчого. Виходить, що саме ці собаки існують з давніх часів і вони практично не еволюціонували за тисячі років. Також вчені підкреслили, що більшість древніх собак дуже схожі на вовків, однак окремі породи з вовками пов'язує лише мокрий ніс і наявність хвоста.

Виявилася, що тільки 14 порід собак з'явилися в давнину. Зокрема, мова йде про салуків і ця порода сформувалася в кочових племенах бедуїнів.

Салукі (перський хорт; араб. سلوقی‎ (salūqī), перс. سلوکی,سگ‎) — порода хортів, вважається однією з прадавніх порід (довідка: Wikipedia).

Також одними з першими з перших на землі з'явилися басенджи - приблизно 5000 років тому в Стародавньому Єгипті.

Басéнджі — мисливська собака. Інші назви — соба́ка Занде, лісови́й соба́ка з Ко́нго, бо́нго-тер'є́р, ко́нго-тер'є́р, н'ям-н'ям-тер'є́р. Відома також як «собака, що не гавкає» (довідка: Wikipedia).

Єдина порода собак, котра не гавкає. Дуже рідко собака цієї породи може видавати різноманітні звуки, що не тільки відповідають якійсь ситуації, але й її настрою: бурмотіння, сміх, фиркання, — трель (щось середнє між тірольським наспівом та здавленим сміхом).

Ще одна собака, яка практично не еволюціонувала в з давніх часів, - це акіта-іну. Порода з'явилася на японському острові Хонсю.

Акітський собака (яп. 秋田犬, あきたいぬ) — порода собак, виведена в префектурі Акіта на японському острові Хонсю. Предками могли бути китайські шпіцеподібні породи, схрещені з мастифами. Акіта є одним з найбільших японських собак зі шпіцеподібних. Спочатку його називали «акіта матагі» (з перекладі «хороший мисливець»). Довгий час цей собака використовувався для полювання на ведмедя і як бійцівська. Ймовірно, що ця порода дуже давня. Про це говорять дані археологічних досліджень, в результаті яких були знайдені рештки шпіцеподібних собак, які датуються приблизно другим тисячоліттям до нашої ери. Крім усього іншого, збереглися древні малюнки із зображенням собак, що нагадують сучасних акіта (довідка: Wikipedia).

Також до списку найбільш древніх собак дослідники включили самоїдів, афганського хорта, аляскинського маламута, лхасского апсо, пекінеса, шіба-іну, сибірського хаскі, тибетського тер'єра, чау-чау, шарпея, ши-тцу.

Самої́д (англ. Samoyed) — одна із найдавніших нині відомих порід їздових собак.

Протягом 3000 років самоїд був компаньйоном людей північних племен самоїдів (сьогоднішні їх нащадки — ненці). Самоїд завдяки своїй ізольованості від зовнішнього світу, уник процесу селекції та змішання із іншими породами. Порода належить до 5 групи МКФ (шпіци та примітивні). (довідка: Wikipedia).

Аля́скинський маламу́т — це великий міцний їздовий собака, який походить з Аляски та арктичних районів.

Порода отримала свою назву від найменування корінних жителів Аляски — малемутів, які здавна використовували цих собак як основний засіб пересування.(довідка: Wikipedia).

Шіба-іну (яп. 柴犬) — порода мисливських собак, виведена на японському острові Хонсю, найменша з шести порід споконвічно японського походження. 1936 року оголошена національним надбанням Японії, де основне поголів'я цих собак перебуває в селах.

Шіба належить до стародавніх порід. Її предками були собаки, яких використовували для полювання на пернату дичину в заростях із густим підліском, а також на ведмедя, оленя та кабана. Схрещуючи їх між собою, концентрували та закріпляли бажані мисливські характеристики.(довідка: Wikipedia).

Пекінес — декоративна порода собак, виведена в Китаї, одна з найдавніших порід собак.

Цій породі вже понад 2000 років, і вона мало змінилася за цей час. Єдина відмінність у тому, що сучасні заводчики пекінезів і судді на собачих виставках віддають перевагу пекінезам з довшою шерстю (королівські), у порівнянні з шерстю середньої довжини.(довідка: Wikipedia).

Шар-пе́й (англ. Shar Pei від кит. 沙皮, піньїнь: shā pí, ша пі, «піщана шкура») — порода собаки, належить до 2-ї групи МКФ, одна з найдавніших порід.

Шар-пей — дуже давня порода собак, що сформувалася в Китаї. Походження цієї породи, на жаль, невідоме. Серед собаківників є думка, що один із китайських імператорів знищив усі згадки старовини про цю породу. (довідка: Wikipedia).

Чау-чау (англ. chow chow; кит. 松狮 犬, палл. сунші-цюань, буквально: «собака — кудлатий лев», також кит. 唐 犬, палл.тан-цюань, буквально: «собака династії Тан ») — сторожовий собака, компаньйон, одна з найдавніших порід собак.

Своїм походженням чау-чау належить до групи шпіців, але існує припущення, що в чау течуть домішки крові тибетського мастифа.(довідка: Wikipedia).

Ши-цу, або ші-тсу (анг. Shih tzu) —декоративна порода собаки. Відповідно до класифікації Міжнародної Кінологічної Федерації належить до 9 групи - "Собаки-компаньйони та тої"

Ши-цу вважається традиційно китайською собакою. Однією з родин ши-цу вважається Тибет. В 1653 тибетський далай-лама подарував китайському імператорові кілька собак ши-цу, які перетворили ши-цу в заборонену породу, що належить виключно імператорської сім'ї. Як подарунок імператор іноді дарував найбільш високопоставленим чиновникам саме ши-цу. За деякими документами вважається, що в Тибет ши-цу прийшли з Візантії на початку VII століття, тобто порода має європейське коріння. У точності батьківщина ши-цу не з'ясована. (довідка: Wikipedia).

Тибетський тер'єр або тер'єр Тибетський (англ. Tibetan Terrier, Dhokhi Apso) — давня порода невеликих пастуших собак з розкішною шерстю і самостійною вдачею, виховуваних ламами у тибетських монастирях. Дала початок таким породам, як ши-тцу, лхасскій апсо і тибетський спанієль.

Ці собаки розводилися ще дві тисячі років тому. Виводили їх в основному ченці як талісманів, ця порода собак носила статус священних тварин. Великих цуценят віддавали пастухам, а на маленьких була покладена відповідальна місія – охорона монастиря.(довідка: Wikipedia).

Сибірський хаскі — термін «хаскі» спочатку позначав самих ескімосів, так їх називали працівники Гадсонс Бей Компані. За іншою версією назва породи пішла від слова «хрипкий», що пов'язано із тим, що хаскі рідко гавкають.

Термін «Хаскі» походить від спотвореного «Ескі» — короткої клички, якою називали ескімосів. Внаслідок ця назва закріпилась за ескімоським хаскі. Це порода з густою шерстю, гострою формою морди з стоячими вухами і загнутим хвостом у формі серпа. Коли перші представники чукотських собак прибули в північну Америку, для відмінності від ескімоських Хаскі їх стали називати сибірськими хаскі, так ця назва збереглася і по сьогодні.(довідка: Wikipedia).

Лхаса-апсо (анг. Lhasa apso) — одна з найдавніших порід собак .

Лхаса-апсо — порода собак, виведена в Тибеті. Монахи вважали Лхаса апсо талісманом, здатним попереджувати про наближення небезпеки [1]. Лхаса — столиця Тибету, а «апсо» — слово, що означає тибетською мовою «бородатий». Відповідно, назву породи можливо перевести як — «бородатий собака із Тибету». Розводили Лхаса-апсо переважно у монастирях Тибету. На заході Лхаса-апсо з’явився у другій половині XIX ст., оскільки вивіз цих собак був забороненим. (довідка: Wikipedia).

Афганський хорт — порода мисливських псів, схожа на салюкі, але з густішою шерстю. Уперше була привезена на Захід у кінці 19 століття англійськими офіцерами, які служили на індійсько-афганському кордоні.

Хоча афганська гонча, безсумнівно, давня, в ці ранні часи не існує письмових чи візуальних записів про породу. Більшість сучасних чистопородних афганських гончих походять від собак, привезених до Сполученого Королівства в 1920-х роках. Сьогодні вони стали дуже популярними як виставкові собаки, але тоді їх використовували для полювання та охорони.