"Війна зробила з мене чоловіка": 20-річний боєць ООС про те, чому подався на фронт

Боєць 22-ї Резервної сотні, яка воює у складі 3-ї Окремої Стрілецької Роти Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» - Друг "Чернігів" - розповів про те, як став націоналістом і прийняв рішення захищати свою Батьківщину, передають Патріоти України.

Другу «Чернігову» лише 20, але війна зробила з нього справжнього чоловіка. Він впевнений у собі, не припиняє самовдосконалюватись і швидко навчається. Один із не багатьох, на кого Командир сотні може покластися і довіритися. Заслужив повагу не пустими розмовами, а діями. Щирий і усміхнений, із задоволенням розповів про свій життєвий шлях.

- Коли ти приєднався до лав 22-ї Резервної сотні? Чому саме вирішив приєднатися до ДУК, а не підписати контракт із ЗСУ?

- Прийшов 16 липня 2016 року. На мою думку, ДУК діє в інтересах народу, а офіційні структури діють в інтересах влади.

- Розкажи про своє життя до війни, де навчався і чим займався?

- До Революції Гідності, я був геть аполітичним, як і здебільшого мої однолітки. Події 2014 року змінили мої погляди. Я почав цікавитися справжньою історією своєї країни та націоналістичною ідеологією. Коли почалася війна, моя сім'я регулярно допомагала нашим бійцям, бо багато друзів моїх батьків поїхали на фронт. І я вирішив для себе, що як тільки мені виповниться 18 років, я також поїду на неоголошену війну, щоби захищати свою націю. Навчався в Чернігівському Політехнічному Університеті на спеціальності Управління інформаційної безпеки.

- Чи продовжуєш досі навчання і чи допомогли твої знання у військовій справі?

- Наразі не навчаюся. Для мене навчання закінчилося після ситуації із академічною відпусткою. Доцент кафедри відмовила мені, коли дізналася, що я маю намір поїхати на війну. Деякі викладачі і одногрупники теж були категорично проти. Та і набуті знання не знадобилися мені на війні.

- Як змінилось твоє життя за два роки?

- Після того, як я прийшов у ДУК, моє життя тільки почалося (сміється). Я набрався найціннішого досвіду і дізнався, що таке справжні друзі.

- Як мені відомо, ти - парамедик. Де ти навчився надавати медичну допомогу і чи застосовував знання на практиці?

- Проходив вишколи в Управлінні Медицини та Реабілітації ДУК ПС (наразі Медичне Управління 3-ї Окремої Стрілецької Роти). Знання застосовував, але не на фронті, а в Чернігові. Повертаючись додому, став свідком ДТП і надавав допомогу постраждалим.

- Доречі, чому твоє псевдо "Чернігів"?

- Випадковий збіг обставин, насправді. Вже перебуваючи на базі, досі не мав псевдо. А як виявилось, що Яриків, Ярів, Ярих - достатньо. Ну, так і вирішили, що, якщо з Чернігова, то і псевдо таке.

- Чи проходив ти вишколи, готуючись піти на війну? Адже ти здібний боєць і командир покладає на тебе обов'язки інструктора?

- Всі мої знання і навички я здобув вже перебуваючи на фронті. Багато займався самоосвітою, дивився навчальні відео, читав відповідну літературу, самостійно практикувався в тих знаннях, які мене цікавили. Також переймав досвід побратимів.

- Як ти плануєш реалізувати себе після закінчення війни?

- Я перебуваю на війні з 18 років, за ці роки я навчився тільки воювати. Тому планую і реалізувати себе в цьому напрямку. Хочу пройти курси в ESA і започаткувати свою власну справу.

- Чи плануєш ти створити сім'ю? І яка вона має бути?

- Тільки після закінчення війни. Вже надивився на воїнів-героїв, яких, після того як знайдуть свою половинку, вже годі витягнути з домашньої рутини. Їх уже не хвилює війна, а тільки те, як заробити своїй коханій гроші на забаганки. Тому - або після війни, або дівчину, яка буде розуміти мою позицію, та підтримувати ідею УССД.

- Зараз ти приїхав на відпочинок, чим плануєш займатися?

- Дуже багато роботи в осередку. Вишколи, акції, агітація. Ми ніколи не відпочиваємо, завжди чимось зайняті. Адже боротьба не знає слова "відпустка".