У Львові розкопали частину муру Низького замку XVI століття (фото, аудіо)

«Маємо три мури, на які натрапили. Один із них пов’язаний із залишками Низького замку, коли замок після пожежі зазнав руйнувань і був відбудований. Невеликий зонд пробили. І факт, що від поверхні до материка – чотири метри глибини. Мури замку – це десь рівень підлоги підвалів кам’яниці. Далі там вже часткового збережений культурний шар княжого періоду. Пізніше культурні нашарування знищені внаслідок побудови кам’яниці. Виявили фрагменти керамічного посуду і XIII-XIV століть із нижніх верств, і з підвалів є з ХІХ століття», – каже археолог Микола Шніцар.

«За результатами дослідження напишемо звіт і подамо рекомендації, щоб далі дослідити. Якась частина замку знаходиться під вулицею Лесі Українки, частина біля Національного музею, частина під існуючим будинком. Тут потрібно працювати на більших площах, бо зараз умови траншеями і шурфуванням не дозволяють проводити дослідження, треба повністю розчищувати підвальні приміщення неіснуючої кам’яниці, від мура до мура, тоді можна далі працювати з давнішими залишками», – наголосив Микола Шніцар.

Низький замок слід ретельно дослідити

«Щоб щось уточнити, достатньо зробити шурфування місця, бо ми всі знали, що там був Низький замок, потім кам’яниця. Були розмови, і нам хотіли вкласти в голови, що на цьому місці нічого немає, мовляв, там археологія знищена і можна збудувати новий будинок. Я найбільше побоююсь, щоб археологічні розкопки не стали одним із етапів для початку будівництва на цьому місці. Ніхто собі не ставить завдання вивчити історію замку, дослідити етапи його розвитку. Такі дослідження плануються заздалегідь, а не в кінці року в зимну пору. Всі знали, що є там високий мур, і його виявили. Була б сенсація, якби там нічого не знайшли. Також там є залишки церкви Святої Катерини, і це слід було б дослідити, законсервувати для майбутніх поколінь. Бо те, що ми робимо, це дуже примітивно, ми не вміємо провести консервацію археологічних знахідок і їх експонувати. Можливо, будуть кращі часи у державі, коли до культури зміниться ставлення», – зазначив Радіо Свобода Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Каплиця Святої Катерини була розписана у давньоруському стилі, є припущення, що можна знайти фрагменти розписів. Для цього слід провести науково-археологічне дослідження більшої частини території, що залежить від Львівської міськради. Відтак на сьогодні без відповіді залишається запитання: що далі робити з віднайденими залишками Низького муру? Археологи кажуть, що, після проведених розкопок на дозволеній площі, це місце засиплять тим самим ґрунтом. Хоча головна їхня мета – написати програму археологічних досліджень Низького замку на майбутні роки і, звісно, її реалізувати. Але мають сумніви, чи знайдуть фінансування для свого задуму. Для прикладу, у світі місця цінних археологічних розкопок залишають для експонування.