"Облави" на дорогах і радари: Чого чекати водіям в Україні після серії страшних ДТП

Облави

Першою реакцією уряду на криваві ДТП стало проведення облав на перевізників. На вихідних поліцейські разом з чиновниками "Укртрансбезпеки" сканували автобусні вокзали, зокрема стихійні, перевіряли ліцензії, документи водіїв маршруток.

"Перевірено 1230 транспортних засобів. Виявлено 326 порушень, з яких 71 випадок – це порушення режиму праці та відпочинку. 158 порушень – відсутність дозвільних документів", - відзвітували в прес-службі "Укртрансбезпеки".

Проте за словами експертів, ураганні облави на перевізників – популізм.

"Після трагічних подій всі раптом кидаються вирішувати проблеми ринку, але немає нормальної системи роботи з цим ринком, - пояснює "Апострофу" директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. – Проведення рейдів з контролю транспорту мають бути системними і здійснюватися постійно. Тут потрібен більш системний підхід, щоб підвищити безпеку перевезень та їх прозорість, оскільки дуже часто ми маємо справу з тіньовими перевезеннями, де не ведеться ні фінансового обліку, ні тим паче контролю за умовами перевезення пасажирів. Немає і контролю за адекватним психофізичним станом водіїв транспортних засобів, які здійснюють таку велику кількість рейсів, що просто неможливо нормально концентруватися на дорозі".

Проведення інспекції на дорозі робітником "Укртрансбезпеки"Фото: УНІАН

На думку президента Всеукраїнської громадської організації "Асоціація безпеки дорожнього руху" Михайла Берліна, превентивну роботу потрібно будувати не на масштабності рейдів, а на етапі видачі ліцензій перевізникам.

"Уся діяльність перевізників ліцензується. Ліцензії видає "Укртрансбезпека". Щоб отримати ліцензію, потрібно виконати певні вимоги. Наприклад, перевізник їх виконав і почав працювати. Але минає час, і перевізник запустив умови роботи, щось недоробив, адже виконання ліцензійних умов має перевірятися. Усі автопарки України повинні бути контрольовані. За кожним інспектором "Укртрансбезпеки" має бути закріплено певну кількість автопарків, за які він персонально відповідає – і, якщо щось відбувається, то є Іванов, який за це відповідає. Ось це професійний підхід", - підкреслив Берлін.

Саморобки – геть з ринку

Трохи охолонувши, чиновники почали думати – як же убезпечити пасажирів маршруток та інших учасників дорожнього руху. У результаті міністр інфраструктури Володимир Омелян пообіцяв, що до 2019 року з українських доріг повинні зникнути вантажні буси, незаконно переобладнані під пасажирські.

"Такі автобуси будуть евакуюватися на штрафні майданчики і потім підуть на металобрухт", - підкреслив Омелян.

Але до 1 січня 2019 року "саморобки" на колесах можуть наробити ще чимало біди на дорогах, тому міністр пообіцяв штрафувати перевізників на 17 тисяч гривень за доставку пасажира з пункту А до пункту B на необладнаних для цих цілей транспортних засобах. Крім того, ліцензії у таких підприємців будуть забирати.

У теорії ініціатива більш ніж правильна: пересуватися містом на 15-літніх Sprinter, де відстань між сидіннями дозволяє комфортно сидіти тільки китайським дітям, або взагалі їхати на приставному стільчику – задоволення на рідкісного любителя.

"Коли вантажна маршрутка переробляється під пасажирські перевезення, в салоні на підлогу встановлюються сидіння, але підлога, як правило, абсолютно не зміцнюється, немає системи жорсткості. Вона просто ніби картонка. І коли відбувається удар, сидіння зриваються моментально з підлоги і летять шкереберть", - пояснює Михайло Берлін.

До 2019 року з українських доріг можуть зникнути вантажні буси, які незаконно переобладнано під пасажирськіФото: facebook.com/DSBT.UA

Однак експерти впевнені, що влада не зможе витіснити з ринку такий автопарк.

По-перше, немає політичної волі.

"Коли Мінінфраструктури намагається провести якісь зміни на ринку маршрутних перевезень, то стикається з протестними рухами, пікетами і дає зворотний хід", - додає Сергій Вовк.

По-друге, не зовсім зрозумілий сам механізм реалізації такої ініціативи.

"А якими методами це буде реалізовано? У нормально діючій правовій державі такого типу обіцянки навіть не потрібно було б давати. Просто потрібно було б виконувати правила, які і так прописано, та не давати ліцензію. Але у нас будь-які подібні дії впираються в чиїсь інтереси, і ринок не зміниться. Тому, якщо подібні великі аварії повторяться, ми знову почуємо жорсткі виступи та обіцянки, які ніхто не буде реалізовувати", - говорить "Апострофу" колишній перший заступник міністра інфраструктури, експерт Українського інституту майбутнього Володимир Шульмейстер.

Радари повертаються

Подумавши ще сильніше, в Мінінфраструктури вирішили: усе нове – це добре забуте старе, тому на автошляхи країни необхідно повернути контроль швидкості.

"Перший крок, який ми робимо, з п'ятниці, 27 липня, ми повертаємо швидкісний контроль на наших дорогах. Він поки буде здійснюватися в ручному режимі, як це було колись, звичайні радари. Але вони вже з понеділка будуть встановлені на автомобілях Нацполіції", - повідомив Омелян в ефірі одного з телеканалів.

Втім, повернення "звичайних радарів" на дороги, за словами адвоката з ДТП Олександра Швеця, не змінить ситуацію з аварійністю, оскільки перетвориться в нісенітницю.

"Послухайте, це ж не можна так от просто за два дні зробити. Це знову поліцейські наберуть "фени" та людей будуть розводити. Крім того, їхня робота в плані наведення ладу і притягнення винних до відповідальності буде абсолютно безглуздою. Адже насправді притягнути до відповідальності таким чином водія незаконно. До приладу фіксації швидкості ціла купа вимог, плюс їх треба ще сертифікувати, відкалібрувати", - зазначив "Апострофу" Швець.

"Питання не в тому, потрібно чи не потрібно це робити, питання в деталях. Якщо поліцейські, як і раніше, сидітимуть в кущах в тих місцях, де вони поставили знак 40, а там можна їхати 90, то нічого не зміниться", - додає "Апострофу" автомобільний експерт Рауль Чілачава.