Не обов'язково шукати палаци в Європі: Чарівний і таємничий замок є в Україні

Щоб потрапити до диснеївських казок, не обовязково шукати палаци в Європі – справжній чарівний замок є у нас на Тернопільщині.

Червоногородський замок на Тернопільщині оповитий чисельними легендами й загадками – уже не одне століття вони привертають увагу допитливих туристів. Точної дати виникнення замку достеменно не відомо, але те, що він і сьогодні зачаровує собою мандрівників – це однозначно.

Перші згадки про Червоногородський, ще дерев'яний, замок датуються XIV століттям. Далі його історія нагадує долю багатьох інших замків – напади, облоги, захоплення, руйнування, зміна власників, відновлення…

Проте коли життя стало спокійнішим, і в замку як у оборонній споруді більше не було потреби, новий власник міста Червоногород, польський князь Понінський, коли ці землі входили до Речі Посполитої, у XVII-XVIII столітті звів на руїнах розкішний палац, а навколо нього облаштував великий красивий парк.

Однак світові війни внесли свої корективи у долю фортеці – вона занепала, а Червоногород перетворився на село Червоне, яке згодом взагалі зникло. За радянських часів те, що залишилося від замку, зазнало ще більших руйнувань: місцеві селяни розтягли по камінчику стіни палацу на будматеріали.

Сьогодні від Червоногородського замку залишилося тільки дві башти. Одна із них зруйнована наполовину, друга збереглася дещо краще. Усе всередині замку – в аварійному стані, тож ходити там слід обережно.

Скільки ще простоїть цей палац – невідомо, адже про неї ніхто не дбає, а час робить своє. Але навіть у такому стані замок досі привертає увагу як туристів, так і сучасних "художників" – стіни усередині замку та зовні деінде розмальовані графіті. Попри все, руїни виглядають дуже романтично: дві зубчасті вежі, що височіють посеред буйної зелені, – просто перехоплюють подих .

Коли ми з подругою гуляли територією навколо замку, то зустріли там корів, і це при тому, що будинків, де хтось би жив, довкола немає. Мабуть, тварин сюди приводять на пасовище із сусідніх селищ – Ниркова або Нагорян. А ще ми помітили, що поряд із замком було більше автомобілів із польськими номерами, аніж із київськими – певно, полякам цікаво побачити палац, який колись звів їхній шляхтич.

У місцевості довкола Червоногородського замку, є ще одна родзинка, про яку мандрівники чомусь згадують нечасто. Можливо, тому, що побачивши старовинні вежі, не звертаєш уваги на красиві речі поруч. Неподалік споруди можна знайти невеликі скелі. На перший погляд, вони зовсім звичайні й таких чимало можна знайти на всій території України. Проте коли підходиш до них впритул, розумієш, наскільки вони унікальні.

Ці скелі утворені зовсім не з вапняку, як може здатися спочатку, а з безлічі блискучих напівпрозорих кристаликів гіпсу. У сонячну погоду вони сяють, немов діаманти. Ця порода дуже крихка, тому навіть не думайте дряпатися скелями нагору. Краще знайдіть під ногами красивий шмат цієї породи й лишіть собі на згадку.

А ще неподалік Червоногородського замку є Джуринський водоспад – обидві пам'ятки постійно приваблюють любителів романтики і шукачів пригод. Якщо плануєте відвідати їх, краще вирушайте у подорож на власному авто. Та пам'ятайте, що до пам'яток веде лише ґрунтова дорога, тому перед поїздкою впевніться, чи не буде дощити, аби потім не стирчати на вихідні посеред поля.

Якщо ж власного авто немає, рушайте до замку від районного центру Заліщики до села Нирків – це найближчий до колишнього Червоногорода населений пункт. Автобус їздить до села 1-2 рази на день, тож майте це на увазі. Також до замку можна дістатися, вирушивши із Тернополя.

Загалом Червоногородський замок – це місце, яке варто відвідувати, коли хочеш здивувати себе або своїх друзів. Якщо таке бажання у вас уже виникло, не баріться й обов'язково приїжджайте на Тернопільщину, аби побачити неподалік села Нирків казкові "диснеївські" вежі.