Монетизація субсидій, підвищення тарифів на комунальні послуги і не тільки: Чого чекати українцям у новому 2019 році

Що зміниться у 2019-му?

Головне нововведення — монетизація. Це означає, що вже з січня 2019 року, оформлюючи знижку, треба буде подавати не лише заяву та декларацію, а й оформлювати рахунок в "Ощадбанку". Принцип такий: зараз гроші на субсидії отримують підприємства, а з наступного року їх будуть отримувати самі українці на свої персональні рахунки.

Банк сам переказуватиме кошти і за допомогою СМС повідомлятиме, скільки повинні заплатити українці за комуналку вже з урахуванням знижки.

Крім того, вже в кінці опалювального сезону різницю між тим, скільки дали грошей на субсидії і скільки субсидіанти витратили, можна буде перевести в готівку. Гроші розблокують, і їх можна буде витратити на власний розсуд. Українці можуть "заробити" за рахунок субсидій близько 4 тис. грн за опалювальний сезон.

Скільки коштуватиме комуналка з субсидією?

Українці з субсидіями навіть після подорожчання газу на 23,5% і опалення, гарячої води на 16-20% платити за комуналку більше не стануть. Як відомо, українці з комунальними субсидіями вносять обов'язковий платіж. Його розмір визначається за формулою: середній дохід на одного члена сім'ї розділити на два прожиткових мінімуми, помножити на 15% і на загальний дохід сім'ї. Більше за зазначену суму платити не доведеться. Виняток — якщо використовувати комунальних послуг більше, ніж це передбачено нормами.

Тоді за "зайве" доведеться платити за повною ціною. До речі, з огляду на те, що вартість комуналки зростатиме, більше доведеться витрачати державі на покриття "знижки".

А чи вистачить грошей?

У 2019-му на субсидії витратять 58 млрд грн. У першій редакції бюджету передбачили на знижки 55 млрд грн. Тоді в експертному середовищі з'явилася думка: грошей може просто не вистачити. Більше того, заяву зробив і президент Петро Порошенко. Він зажадав підвищити фінансування програми.

Як пояснили у Міністерстві соціальної політики, останні кілька років суми, які щороку виділяли на субсидії, на виплату знижок не вистачало. Наприклад, у 2016-му українці використовували субсидії на 52,6 млрд грн, а держава виділила всього 37,5 млрд, у 2017-му при витрачених 66,3 млрд виділили всього 62,9 млрд грн.

В цьому ж році ситуацію змінили: субсидії призначили всього на 32,19 млрд грн, а виділили 52,3 млрд. Це дозволило погасити борги за минулі періоди. За рахунок цього, впевнені у Кабміні, у 2019-му 58 млрд грн вистачить на виплату субсидій.

А що буде з перевірками?

Законопроект про посилення перевірок вже розроблений, але досі не ухвалений. Якщо документ затвердять наступного року, по домівках українців почнуть ходити "ревізори". Зараз вони мають права перевіряти лише тих, хто сам написав заяву в комісію з проханням перевірити їхнє матеріальне становище. Так чинять ті сім'ї, які не відповідають вимогам для надання знижки (наприклад, у будинку прописаний член сім'ї, який проживає за іншою адресою).

Що ще може змінитися?

В Україні в кінці опалювального сезону традиційно переглядаються нормативи споживання комунальних послуг. Швидше за все, винятком не стане і 2019 рік. Наприклад, у 2018-му норматив споживання газу на опалення квадратного метра житла скоротили з 5 до 4,5 кубометрів блакитного палива. В середньому субсидіанти, які платять за комуналку за нормативами, витрачають в 1,6 рази більше газу.

Експерт у сфері енергоефективності Анна Акерманн пояснює: більшість багатоповерхівок дійсно використовує менше тепла, ніж це передбачено нормативами. Так, приблизно 80% будинків після встановлення лічильника почали платити за опалення в середньому на 25-30% менше.