Історія Євгена Мамута: Як електрик з Харкова отримав "Оскар" та потоваришував з Арнольдом Шварценеггером (відео)

Сучасні комп’ютерні технології відкрили нові можливості у світі кіноіндустрії і значно спростили роботу творців спеціальних ефектів, повідомляють Патріоти України. Однак, коли комп’ютери були ще малопотужними і громіздкими, створення спецефектів вимагало особливого таланту, здібностей та досвіду. Одним із піонерів цієї справи був емігрант з України Євген Мамут. Уродженець Харкова працював над такими всесвітньо відомими, картинами, як «Матриця», «Брудні танці», «Блакитна лагуна». А фільм «Хижак», у створенні ефектів для якого він брав активну участь, навіть отримав кінопремію «Оскар» саме за спеціальні ефекти. Євген живе та працює у штаті Массачусетс, США.

У місті Лі на заході штату Массачусетс уродженці Харкова Євген Мамут та Ірина Борисова створили власний музей спецефектів. У 1986 році Євген отримав премію «Оскар» за спецефекти у фільмі «Хижак».

Від «Брудних танців» до «Матриці» - у цьому ледь-помітному з вулиці музеї зібрані артефакти та спецефекти найвідоміших голлівудських фільмів. Такі фільми як «Суддя Дредд», «Термінатор-3», «Міцний горішок»

«Вітаю, мене звати Євген і це мій музей спецефектів, про фільми, створені тут, в районі Беркшир. Такі фільми як «Суддя Дредд», «Термінатор-3», «Міцний горішок». Хоча саме кіно робилось, звісно, у Голівуді, робота з анімації та спецефектів творилась тут», - так аніматор, власник Музею анімації та спецефектів Євген Мамут вітає у мізеї знімальну групу "Голосу Америки".

Музей AniMagic з’явився у 2002 році. Євген з дружиною орендували кімнату, зібрали обладнання з кількох анімаційних студій, додали афіші фільмів і наповнили технікою для візуальних ефектів. Для прикладу, зображення Ейнштейна, якщо підсвітити, починає рухатися. Із денним світлом – це звичайний об’ємний портрет.

«У Радянському союзі була дуже погана ситуація з харчами. То ж Брежнєв обмінював у Картера євреїв на зерно. Для нас це була дуже гарна можливість виїхати у пошуках кращого життя. То ж ми іммігрували», згадує Євген. Євген Мамут іммігрував до США у 1979 році, як він любить говорити: Радянський Союз обміняв його на пшеницю.

Без англійської і досвіду роботи на Заході Євген негайно починає шукати роботу. Близько 200 резюме він розсилає щодня – на посаду інженера-електрика (за спеціальністю) та в кінокомпанії (де мав досвід роботи у Харкові). В результаті отримує два запрошення на інженерні посади і жодного – від кіностудій. Хоча саме кіно було пристрастю молодого емігранта.

«В мене була книжка про комп’ютерну анімацію, яку написав директор «Союзмультфільму» Федір Хитрук. І в бібліографії цієї книжки були адреси та номери телефонів людей, що займаються комп’ютерною анімацією в Нью-Йорку. То ж я почав дзвонити по цьому списку. І один з них - Джош Розбуш - мене запросив», - розповідає Євген.

Після цієї зустрічі, за рекомендацією Розбуша, Євген потрапляє на студію Джоела Гайєка, з яким потім отримає «Оскара». Починає працювати звичайним техніком.

«З часом, вони побачили, що я можу робити, і поставили мене працювати на оптичний принтер. Я почав працювати на цьому принтері і почав потрохи експериментувати на ньому деякі інновації. Таким чином я винайшов так званий «еластичний ефект», - ділиться Євген.