Диявол криється в деталях. Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах (заява)

28 квітня Інститут національної пам’яті Польщі зробив заяву, яку багато хто сприйняв як крок назад від конфлікту.

Група осіб руйнує пам'ятник у Грушовичах 26 квітня 2017 року. Фото: Dobrodziej

28 квітня Інститут національної пам’яті Польщі зробив заяву, яку багато хто сприйняв як крок назад від конфлікту. Заява містить обіцянку відновити зруйнований пам’ятник воякам УПА в Грушовичах, якщо на його місці археологи знайдуть рештки вояків. Диявол заховався в деталях.

Пам'ятник в Грушовичах опинився на передовій війни пам'ятників. Інцидент обговорюють на найвищому рівні - президенти України і Польщі присвятили йому частину своєї розмови 3 травня ц.р. Також заявами з цього приводу обмінялися Інституту національної пам'яті обох країн.

"Історична правда" публікує повний текст неофіційного перекладу Повідомлення польського Інституту національної пам’яті , щоб українські читачі змогли сформувати свою думку без посередників.

Водночас, щоб контекст цього документу був зрозумілий ширшому колу невтаємничених у бюрократичні реалії нашої країни, він потребує кількох роз’яснень.

Повідомлення, яке ми публікуємо, є відповіддю на "Заяву щодо нищення братської могили вояків УПА в Польщі", яку Український інститут національної пам’яті зробив 27 квітня цього року. У цій заяві УІНП заявив про призупинення усіх форм співпраці із польськими державними інституціями в питанні легалізації польських місць пам'яті в Україні після того, як за згодою місцевої влади був демонтований пам’ятник на цвинтарі в Грушовичах, під час чого були сплюндровані державні символи України.

Основний посил відповіді польської сторони: ми не приймаємо аргументів УІНП і не вважаємо його відповідною стороною для діалогу і співпраці в цій сфері.

Також повідомлення оголошує, що чекає на публічну позицію Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, яку вважає стороною, з якою польський Інститут національної пам’яті планує продовжувати переговори.

Парадокс полягає в тому, що згідно з Положенням Міжвідомчої комісії "Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Комісії здійснює Український інститут національної пам’яті". Голова Українського інституту національної пам’яті є за посадою першим заступником голови комісії.

Наводимо Повідомлення Інституту національної пам’яті Польщі у повному обсязі:

ПОВІДОМЛЕННЯ

Інституту національної пам’яті – Комісії переслідування злочинів проти польської нації щодо ЗАЯВИ Українського інституту національної пам’яті від 27 квітня 2017 року

Інститут національної пам’яті – Комісія переслідування злочинів проти польської нації з подивом сприймає зміст "Заяви щодо нищення братської могили вояків УПА в Польщі", яка була опублікована 27 квітня ц.р. Українським інститутом національної пам’яті (далі – УІНП) у відповідь на демонтаж пам’ятника, присвяченого загонам Української повстанської армії на цвинтарі в селі Грушовичі (ґміна Стубно, Перемишльський повіт Підкарпатського воєводства), що був здійснений місцевим самоврядуванням у відповідності із чинним у Республіці Польща правом.

Інститут національної пам’яті до цього моменту не був поінформований о фактичних змінах у передбачених законом компетенціях УІНП і Міжвідомчої комісій у справах вшанування учасників Антитерористичної операції, жертв війни і політичних репресій при Кабінеті міністрів України, і згідно з цим приймає, як і раніше, що відповідним партнером у співпраці в сфері місць поховання полеглих та вбитих в результаті воєнних злочинів, геноциду, етнічних чисток, політичних репресій залишається Міжвідомча комісія, яка досі свою позицію в цій справі не сформулювала.

Не приймаємо до відома твердження УІНП, що міститься у "Заяві…", нібито у першій половині 1990-х на території Республіки Польща існувала "правова прогалина" стосовно процедур встановлення пам’ятних знаків та упорядкування місць поховання жертв війни і політичних репресій, оскільки інституцією польської держави, що відповідає за наглядом за того роду суспільної діяльності була Рада охорони пам’яті боротьби і мучеництва, яка в листуванні із Товариством українців у Польщі та Міжвідомчою комісією багато разів підкреслювала, що об’єкт у Грушовичах був встановлений нелегально.

Формулювання щодо "правової прогалини", які УІНП перейняв з нарації Товариства українців у Польщі, мають за мету виправдання незаконного діяння ініціаторів встановлення об’єкту у Грушовичах та брак волі з боку відповідних органів української держави до діалогу в цій справі, попри звернення польської сторони про врегулювання статусу нелегельних українських місць пам’яті в Польщі, які глорифікують націоналістичні українські формації відповідальні за масові злочини проти мирного населення.

Польська сторона неодноразово підкреслювала у кореспонденції з українськими партнерами, що об’єкт, який встановлений на цвинтарі в Грушовичах у 1994 році мав бути демонтований, щоб можна було провести археологічні дослідження, які мають на меті підтвердження існування поховань людських решток, про що інформували нас представники української меншини у Польщі. У разі підтвердження наявності решток під пам’ятником, могила була б упорядкована Міжвідомчою комісією у співпраці з польською стороною і підлягала б охороні згідно із законом з боку польської держави. Ми і надалі підтверджуємо свою позицію і готові допомогти у цьому питанні українській стороні.

Не є правдивим твердження "Заяви", що польська сторона не реагує на акти вандалізму щодо нелегальних українських місць пам’яті на своїй території. Прикладом відповідної реакції з боку польської держави було, між іншим, звернення до місцевої влади після актів хуліганства щодо упорядкованих згідно з законом братських могил вояків УПА на Українському військовому цвинтарі в Перемишлю-Пікуличах, або на горі Монастир біля Верхрати. Після серії нападів, здійснених невідомими виконавцями – вірогідно – особами, зв’язаними з проросійськими середовищами; ми також зверталися до української сторони про початок діалогу щодо зміни форми і змісту некоректного змісту інших нелегально збудованих українських місць пам’яті, які присвячені ОУН та УПА, що дозволило б їх легалізацію.

Інститут національної пам’яті повною мірою підтримує погоджені дії Міжвідомчої комісії, які відбуваються в межах польського права, а також дії осередків української меншини в Польщі на користь віднайдення і упорядкування місць спочинку українців, що полягли, були замучені і вбиті в ХХ столітті на теперішніх теренах Республіки Польща, і декларує усіляку допомогу у такого роду справах, так само як і в питання побудови пам’ятних знаків, які присвячені жертвам злочинів, репресій і депортацій, прикладом чого є, між іншим, підтримка Інститутом національної пам’яті встановлення у цьому році чотирьох пам’ятних знаків жертвам акції "Вісла", проекти яких були подані Товариством лемків і Товариством українців у Польщі.

Однак з огляду на вчинені членами Організації українських націоналістів, Української повстанської армії, Українського легіону самооборони, Української допоміжної поліції та 14-ї Української гренадерської дивізії ваффен-СС "Галичина" масових злочинів щодо мирного населення, для польської сторони залишається неприйнятним глорифікація цих організацій, чому, на жаль, служить частина нелегальних українських місць пам’яті в Польщі. У зв’язку з цим Інститут національної пам’яті буде і надалі прагнути зміни форми і змісту тих об’єктів у співпраці з Міжнародною комісією.

Інститут національної пам’яті також не приймає до відома твердежння про "зупинення надання дозволів на проведення робіт з пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні", оскільки , оскільки до цього моменту у кореспонденції сторона українська не згадувала про те, що якісь з польських місць пам’яті сприймалося Україною як нелегальні, тим більше, що діяльність органів польської держави на теренах України обмежується до забезпечення і упорядкування місць поховання польських жертв і солдатів, що має місце на підставі відповідних погоджень з боку Міжвідомчої комісії. Не бачимо також жодних підстав для наміру УІНП припинити польські пошукові роботи в Україні. На дії сторони польської, що мають на меті усунення з публічного простору нелегальних пам’ятних знаків, які часто є носієм змісту, який націлений на добре ім’я польської держави, сторона українська відповідає діями, які означають відмову у праві гідного поховання мирних жертв злочину.

Водночас звертаємо увагу, що Інститут національної пам’яті до цього моменту – відповідаючи на звернення української сторони – виражав згоду на ексгумацію осіб, які розшукувалися.

Щодо вищезазначеного Інститут національної пам’яті як інституція польської держави, що здійснює опіку над військовими похованнями та пам’ятними знаками разом із Міністерством культури і національної спадщини, очікує в цій справі офіційної позиції Міжвідомчої комісії у справах вшанування учасників Антитерористичної операції, жертв війни і політичних репресій як установи української держав компетентної в питаннях опіки над військовими похованнями та пам’ятними знаками.

Водночас Інститут національної пам’яті підтримує готовність до співпраці з Міжвідомчою комісією в сфері опіки над місцями пам’яті у Польщі та Україні, зокрема у в упорядкуванні низки нелегалізованих українських місць національної пам’яті - порозумінні із польською стороною.

28 квітня 2017 року.

Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам’ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам’ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині.

Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

Опублікував: Evora
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

За тиждень у християн східного обряду Великдень! Що дозволяється робити у Вербну неділю і чого не бажано

неділя, 9 квітень 2023, 8:18

За тиждень до Великодня, також у неділю, віруючі йдуть до церкви святити гілочки верби і приносять їх додому для захисту оселі, родинного добробуту та здоров'я рідних. Цей день називають Входом Господнім у Єрусалим, Вербною неділею, "шутковою" або "кві...

З архіву ПУ. Неймовірне нахабство: Путін привласнив собі історію України

середа, 27 липень 2022, 23:55

Кривавий диктатор відкрито збрехав, що хрещення Русі нібито стало відправною точкою розвитку російської державності "забувши", що під час хрещення Русі в Києві в 988 році не існувало навіть Москви. Глава Кремля 28 липня 2018 року заявив, що хрещення Ру...