До чого призведуть тимчасові перемоги: Час дешевих кредитів закінчився, інвестори не бачать перспективи в Україні, - економіст (відео)

Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленостей про нову програму підтримки економічної програми stand-by (SBA) в розмірі 3,9 млрд доларів, повідомляють Патріоти України. Нова програма розрахована на 14 місяців і повинна замінити програму EFF, затверджену в березні 2015 року, термін якої закінчується в березні 2019 року. Про те, як нова програма вплине на економіку країни і в якому вигляді буде прийнятий закон про бюджет України , розповів економіст, керуючий приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США Володимир Компанієць.

- Ми пам'ятаємо, що після візиту МВФ в Україну у вересні не було навіть будь-яких офіційних заяв, що говорило про те, що компромісу не досягнуто. Тоді навіть ходили чутки про зрив співпраці з МВФ. Чого коштувало української влади отримати нову програму і наскільки вона вигідна країні?

- Почну з того, чого це коштувало. Перша вимога: підвищення ціни на газ. Україні вдалося знизити ті вимоги, які були спочатку. Вони хотіли істотно підвищити і вирівняти ціну газу для населення з ціною газу для промисловості. Завдяки діючій владі вдалося знизити підвищення з 60% до 23,5%.

- Тобто це можна вважати перемогою?

- Це можна вважати тимчасовою перемогою. Тому що МВФ продовжує наполягати на єдиною ціною на газ для населення і промисловості. Друга вимога, яке зараз МВФ висунув - це прийняття бюджету в другому читанні. Чому саме в другому читанні? Тому що вони бояться, що між першим і другим читанням відбудуться істотні правки, які змінять конфігурацію бюджету - або збільшаться витрати, або зменшаться доходи. МВФ це не влаштовує, вони вважають, що дефіцит і так дуже високий в бюджеті на 2019 рік, де закладають 89 млрд гривень дефіциту, а вони вимагають зафіксувати цю цифру, і більше не збільшувати витрати.

- Що стосується нової програми stand-by?

- У 2019 у нас закінчується діюча програма, тому фактично ми не могли отримувати новий транш. Нова програма дозволяє нам замість тих траншей, отримати нову 14-місячну програму з більш суттєвою сумою. Фактично нам дадуть 3,9 млрд доларів, але знову ж таки - це не єдина сума, а надійде кілька траншів. Але найважливіша перемога тут - не стільки кредит від МВФ, тому що він буде йти в золотовалютні резерви, і держава ці гроші ніяк не зможе використовувати, це інші транші, які підуть відразу ж після затвердження правлінням МВФ в програму, бо остаточного рішення, що програма затверджена, до сих пір немає. Як тільки правління МВФ затвердить, а це буде зроблено, після того як буде прийнятий бюджет у другому читанні, підуть кредити від Європейського Союзу і Світового банку. На даний момент Мінфін користується сприятливим новинним фоном, і ось кілька днів тому українська делегація поїхала робити розміщення єврооблігацій.

- Тобто та сума - 5 млрд дол., Яка була потрібна Україні, щоб не допустити дефолт, фактично отримана?

- Фактично після рішення МВФ ми вирішуємо проблему кінця цього і початку наступного року, так як в першому кварталі було 112 млрд гривень, які ми повинні були погасити, тобто це була одна з найбільш максимальних сум за всю історію - як зовнішні, так і внутрішні борги.

- Де ще Україна може взяти гроші?

- Вони хочуть зробити емісію нових єврооблігацій на термін 10-15 років, суму візьмуть, швидше за все, близько 2 млрд, але, на жаль, час дешевих грошей закінчилося, тому ставки будуть істотно вище, ніж раніше. Я думаю Україні це обійдеться в мінімум 8% річних, так як США на даний момент по 30-річних облігаціях вже платить вже 3,3% річних. Росія зараз по 10-річним платить 8,2% річних, ставка прибутковості.

- Частина експертного середовища як раз і говорить про те, що кредити дорогі і краще робити все, щоб зайшов інвестор. Як на інвестиційний клімат вплине продовження співпраці з МВФ?

- Продовження співробітництва з МВФ - це, безумовно, позитив для інвесторів, так як говорить про те, що держава виконує свої зобов'язання. Але в той же час це не є основною перевагою для інвесторів. Інвестори хочуть отримати платоспроможний ринок і свій повернення інвестицій. А коли в країні найменша зарплата в Європі, великі проблеми з наповненням бюджету, то вони не бачать перспективи в цьому ринку. Тому що, якщо порівнювати рівень ВВП на душу населення країни, де 1,5 тисячі доларів і 15 тисяч доларів, то інвестор інвестує туди, де ВВП на душу населення значно вище.

- Нова програма МВФ якось вплине на курс долара і ВВП?

- Безпосередньо на ВВП не вплине, тому що всі гроші йдуть в золотовалютні резерви. Але що стосується курсу долара - це дозволить його трохи стабілізувати. Буде менше переживань щодо девальваційних очікувань, які також грають на пониження курсу, і, відповідно, чим менше девальваційні очікування, тим більше інвестори впевнені в майбутньому і більше зацікавлені вкладати гроші.

- Чи можуть змінитися умови співпраці з МВФ після всіх виборів?

- МВФ дасть, швидше за все, двома траншами і тим самим убезпечить себе від різких змін в політиці держави. Але майбутній президент, якщо відбудеться зміна, може кардинально все змінити, так як саме він призначає главу Нацбанку, і це дуже сильно може змінити монетарну або валютну політику країни. Тому незрозуміло, коли МВФ дасть другий транш, швидше за все до виборів. Але якщо в країні нічого серйозного не станеться, то воно гарантує стабільність.

- Якщо в 2017 році було закладено 55 млрд гривень на субсидії, і цієї суми не вистачило - ще на 15 млрд збільшували, а в 2018 році заклали знову 55 млрд гривень. З огляду на, що ціни на газ зростуть на 23,5%, цієї суми вистачить?

- У 2018 році, наскільки я пам'ятаю, було закладено близько 71 млрд гривень. У наступному - 55 млрд, попередній бюджет, то, думаю, цієї суми повинно вистачити, так як з весни істотно посилили умови отримання субсидій, і багато людей не можуть оформити її за новими вимогами. Наприклад, у кого є родичі за кордоном, але які прописані тут, фактично втрачають можливість отримання субсидій, так як згідно з новими вимоги вони повинні задекларувати свої доходи і сплатити податки, але ніхто цього не робитиме, бо вони є нерезидентами країни, і навіть згідно із законодавством не повинні платити цей податок на доходи. Або вимоги Мінсоцполітики - сплатити єдиний соціальний внесок. Люди, швидше за все, теж цього не робитимуть. Тому, я вважаю, суми вистачить. Але проблема не тільки в тому, що може не вистачити закладеної в бюджеті суми, а в тому, що дуже велика кількість людей, які в принципі не повинні отримувати субсидії, мають право цим користуватися. Наприклад, люди з мільйонними депозитами мають можливість оформити субсидію і отримувати ці гроші. Тобто у нас викривлена ситуація, коли взагалі людям надають субсидії.

- Наскільки бюджет може змінитися до другого читання? І наскільки він, на вашу думку, реалістичний?

- Проект бюджету, який подав Гройсман, є реалістичним , навіть з істотно заниженими доходами. Тому що Гройсман оголосив програму "Контрабанда стоп", але в той же час збільшили доходи від надходження митниці на 13-14%. Така ж ситуація з надходження податку на доходи фізичних осіб: два тижні тому була оголошена масова перевірка всіх підприємств, які виплачують зарплату "в конвертах", в той же час закладають + 15% надходження на доходи фізичних осіб. Виходить якийсь ментальний розрив між тим, що вони декларують, і тим, що вони закладають в бюджет. Але в загальному той проект, який подав Гройсман, є цілісний.

Мені не подобається те, що знову збільшують дефіцит бюджету в розмірі 89 млрд гривень. Я вважаю, якщо країна хоче вибратися з тієї ями, в якій знаходиться, цей дефіцит потрібно зменшувати, тобто - або зменшувати свої витрати, або збільшувати доходи. Але цього, на жаль, ніхто не робить. В цьому році ми планували 81 млрд, в 2019 році - ще більше збільшуємо. Що станеться після другого читання, ніхто не знає, тому що депутати як завжди подали більше тисячі правок, які потрібно розглянути. Варто врахувати, що уряд часто йде на компроміс і приймає ці правки. Тому складно прогнозувати, в якому вигляді буде остаточний варіант. Але тут є фактор, який грає за країну - це МВФ, якщо їм не сподобається бюджет у другому читанні, вони не нададуть транш.

- Згідно з оновленими даними МВФ Україна є найбіднішою країною Європи. Розкажіть про цей рейтинг і методології, за якою визначали рівень бідності?

- МВФ не визначає країну бідною чи ні, він публікує ключові показники, один з яких - ВВП на душу населення. Він показує, скільки товарів і послуг вироблено в розрахунку на одну фізичну особу. Фактично з цієї суми частина йде на податки, частина людям - у вигляді зарплат, частина йде як прибуток або доходи підприємств. Порівнюючи цю величину, ми зможемо приблизно розрахувати і порівняти країни між собою. Тобто, якщо у нас офіційно показник ВВП нижче, ніж в Молдові, то і офіційні зарплати будуть нижчими. Але, на жаль, у нас цей показник дуже сильно викривлений, тому що у нас тіньова економіка - одна з найбільших часток в Європі. Друге - Державна служба статистики передає інформацію, що у нас живе 42 млн фізосіб. МВФ використовує її для розрахунку цих показників. Але точно сказати, скільки живе в Україні людей, не можна, оскільки давно не проводили перепис населення. Але прийшовши до реальних показників після перепису населення можемо істотно поліпшити свою позицію. Хоча цей показник точно показує, що зарплати у нас істотно нижче, ніж в інших країнах Європи, і всі надходження до бюджету в розрахунку на одну людину будуть теж нижче, ніж в інших країнах Європи.

- На скільки, на вашу думку, повинен рости ВВП в рік, щоб люди відчували поліпшення якості життя? Одні експерти кажуть, що 2-3% - це вже добре, другі - що потрібно мінімум 5-7%, щоб наздоганяти інші розвинені країни.

- Часто плутають два ключові показники - це зростання реального ВВП і зростання номінального ВВП. Зростання реального ВВП показує лише те, на скільки відсотків більше справили товарів і послуг в кількісному вираженні. Зростання номінального ВВП - на скільки більше в грошовому вираженні. Так ось, в 2016 році ВВП становив 93 млрд долара, в 2018 році виходимо на показник 130 млрд долара. Тобто за два роки наш ВВП зріс більше ніж на 40%. Жодна країна Європи такими темпами зростання ВВП не може похвалитися. Це також позначається і на офіційній зарплаті: в грудні 2016-го офіційна зарплата становила 240 доларів, в 2018 році буде близько - 360 доларів.

Тому наша країна рухається в нормальних темпах. Реальне ВВП, якщо ми збільшимо - це змінить наше зростання тільки в кількісному вираженні. І найголовніше - це вплине на виплати в 2019 році, коли у нас наступають зобов'язання за облігаціями, які були реструктуризовані в 2015 році. Там ключовий момент: якщо темпи зростання реального ВВП перевищать 3%, починається умова, за яким ми зобов'язані будемо виплачувати. Так як друга умова, що ВВП повинен становити не менше 125,4 млрд доларів, яке ми вже виконаємо в цьому році. Тому, якщо наш ВВП буде рости більше ніж на 3%, то можемо починати розраховувати суму, яку повинні будемо виплатити кредиторам по реструктуризувати облігаціях. Хоча Мінфін вважає, що ми не зможемо перевищити показники реального ВВП в наступному році більше ніж на 3%, тому вони не закладають початок виплат на 2019 рік.

- Тоді чому українці не дуже відчувають, що стали багатшими, що їхні доходи зросли?

- Тут питання, як оцінювати, що українці не відчувають, що стало грошей більше. Є ключові показники - це фонд зарплати всіх працюючих співробітників. Якщо взяти всіх офіційно працевлаштованих, то в цьому році ми отримаємо, що їх доходи збільшилися на більш ніж 20%. Гройсман говорив, що на кінець грудня 2018 роки ми вийдемо на показник місячної зарплати - 10 тисяч гривень, і, швидше за все, він буде прав. Плюс, він обіцяв, що при цьому не відбудеться істотна девальвація. Завдяки новому траншу МВФ це буде забезпечено. Тому не можна говорити, що люди не відчувають зростання своїх доходів. І такий показник, як реальна зарплата, це середня зарплата, яка ще індексується на рівень інфляції, також у нас в позитивних значеннях і становить близько 13% в рік, що також говорить про зростання доходів населення.