Для "зрадофілів": Пояснення про обмеження максимальної швидкості в містах до 50 км/год

Укравтодор оголосив про погодження Мінінфраструктури ініціативи змінити ПДР та ввести обмеження максимальної швидкості в містах до 50 км/год.

Спробуємо розібратись, чому ця пропозиція є перемогою, а зрада зовсім в іншому місці.

Вихідні дані:

- смертність на дорогах України найвища в Європі;

- щодня гине близько 10 осіб, в рік близько 3000;

- основна причина переважної більшості ДТП з потерпілими це перевищення швидкості (близько 80%).

Чому важливо їхати менше 50 км/год в місті?

Усі країни ЄС мають обмеження швидкості в містах 50 км/год.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує максимально допустиму швидкість саме не більше 50 км/год.

При ДТП з пішоходом на швидкості 50 км/год на 90% зменшується ризик травм для пішохода, у порівнянні з ДТП на швидкості 60 км/год.

Загалом, збільшення швидкості руху у місті на 5 км/год збільшує ризик ДТП з потерпілими вдвічі.

Практика багатьох країн ЄС підтверджує правильність запровадження обмеження швидкості на міжквартальних дорогах на рівні 30 км/год.

Ініціатива має дуже хороші шанси бути імплементованою.

Правила дорожнього руху затверджені постановою Кабінету міністрів. Враховуючи той факт, що від моменту оголошення про таку ідею паном Славоміром Новаком до передачі документу в Кабмін через Мінтранс пройшло трохи більше місяця, можна сподіватись на досить швидке погодження проекту іншими міністерствами та схвалення на засіданні Уряду до кінця літа.

Зменшити швидкість до 50 км/год в місті – вимога багатьох громадських ініціатив.

Той факт, що саме Укравтодор запропонував і вніс цю пропозицію у Кабмін є позитивним сигналом про появу лідера в державному секторі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Є великі сподівання на те, що це не остання ініціатива і саме через Укравтодор можна буде реалізовувати ті зміни, яких потребує законодавство та інфраструктура для зменшення смертності та травматизму на дорогах.

А де ж зрада?

Найпоширенішим закидами є:

- “зробіть спочатку дороги як у Європі, а тоді обмежуйте швидкість”;

- “обмеження швидкості порушує права водіїв”;

- “мала швидкість призведе лише до заторів”.

Та всі ці закиди не мають під собою жодних підстав і можуть бути легко спростовані:

- на відремонтованих ділянках доріг кількість ДТП з потерпілими, в основному збільшується, зокрема, через перевищенння швидкості;

- погані дороги є причиною дуже незначної кількості ДТП, переважно тих, в яких водії також перевищували швидкість;

- обмеження швидкості не призводить до заторів. Хороша продумана інфраструктура забезпечує рух без заторів навіть при швидкості 30-50 км/год.

Якщо не зрада, то значить перемога?

Одне лише обмеження швидкості через внесення змін в ПДР є недостатнім.

Наступним важливим рішенням, яке залежить від МВС і НПУ має бути початок контролю швидкості.

Україна - єдина країна Європи, в якій більше 2 років не фіксують швидкість жодним чином.

Тому пріоритетом № 1 є контроль швидкості. Його можна розпочати через надання патрульній поліції автоматичних засобів фіксації перевищення швидкості.

Після цього, врешті решт, таки запровадити обіцяну автоматичну фіксацію.

Замість висновків.

Насправді, обмеження не 50 км/год, а 70 км/год.

Сьогодні, серед усіх країн Європи, лише в Україні, фактично, дозволено перевищувати швидкість на 20 км/год.

Тому навіть при успішному схваленні ініціативи Укравтодору щодо обмеження швидкості руху в місті до 50 км/год Кабінетом міністрів України, більшість водіїв будуть пересуватись з швидкістю 70 км/год.

А все тому, що ліміт перевищення швидкості визначений в Кодексі Україні про адміністративні правопорушення (КУпАП) на рівні 20 км/год.

Тому пріоритетом № 2 є внесення змін до КУпАП в частині зменшення ліміту дозволеного перевищення швидкості з 20 км/год до 0 км/год та збільшення санкцій.

В залежності від того, наскільки перевищено швидкість має відбуватись градація штрафних санкцій. В тому числі, при перевищенні дозволеного ліміту швидкості більш ніж вдвічі, необхідно передбачати позбавлення права керування транспортним засобом.

Тарас Гук