В Україні активно вірили у травневий забобон.
Наші предки вірили, що весілля в останній місяць весни накличе на сім'ю негаразди.
Тих, хто наважувався на таке, вважали легковажним і байдужим до свого майбутнього.
- Свого часу травень називали маєм (на честь давньоримської богині весни Майї), - розповідає Стефанія Гвоздевич, етнограф.
- Наші предки говорили: якщо вийдеш заміж у травні, усе життя будеш "маятися", тобто переживати труднощі, жити у складних умовах. Тому й виникло таке повір’я. Колись вважали, що доля пари, яка побереться у травні, буде важкою. Наприклад, подружжя не матиме дітей, житиме бідно.
Такий забобон вигадали ще з однієї причини.
- Зіграв роль соціально-економічний фактор, - зауважує пані Гвоздевич. - Травень - період, коли запаси старого урожаю уже закінчувалися, а новий ще не зібрали. Тож фактично сім'ї, які б хотіли організувати весілля, не змогли б нагодувати гостей. А відомо, що в давні часи все село сходилося на весільне застілля. Тому й робили все, аби у травні не святкувати одруження.
В Україні активно вірили у "травневий" забобон навіть у XIX - XX столітті. А дехто вірить і досі
- Натомість найбільше весіль було восени, - додає етнограф. - Адже в цей період люди завершували збирати урожай і могли відпочивати й веселитися. А от взимку українці не одружувались, як і в час жнив.
До речі, у травневі забобони вірять не в усіх країнах. Наприклад, білоруси вважають, що шлюб, укладений у травні, буде міцним і щасливим.
За тиждень до Великодня, також у неділю, віруючі йдуть до церкви святити гілочки верби і приносять їх додому для захисту оселі, родинного добробуту та здоров'я рідних. Цей день називають Входом Господнім у Єрусалим, Вербною неділею, "шутковою" або "кві...
Кривавий диктатор відкрито збрехав, що хрещення Русі нібито стало відправною точкою розвитку російської державності "забувши", що під час хрещення Русі в Києві в 988 році не існувало навіть Москви. Глава Кремля 28 липня 2018 року заявив, що хрещення Ру...